Вольнова Л.М. Психологічні аспекти впливу середовища великого міста на студентів // ПОЛІТ. Сучасні проблеми науки. Гуманітарні науки : тези доповідей XII Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів, м.Київ, 4-5 квітня 2012 р., Національний авіаційний університет / рекол. М.С.Кулик [та ін.]. – К. : НАУ, 2012. – С.25. УДК 316.334.56 : 316.61- 057.875 Вольнова Л. М., к. пед. н., доц. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ СЕРЕДОВИЩА ВЕЛИКОГО МІСТА НА СТУДЕНТІВ Індивід при зміні типу поселення (місто, село) вимушений адаптуватися до нових умов як у соціальній, так і в культурній сфері. Особливу актуальність означена проблема набуває щодо студентів, які приїздять на навчання до великого міста. Велике місто становить специфічне соціокультурне середовище, особливий світ, що володіє низкою характеристик: висока концентрація людських, матеріально-речовинних, енергетичних та інших потенціалів і, як результат, розширене поле для реалізації прагнень студентів, підвищення рівня їх включеності в процес споживання інформації; значна соціально-культурна диференціація міського населення, що дозволяє студентам (особливо приїжджим) взаємодіяти і спілкуватися з великою кількістю реальних партнерів, розширює їх соціальний і загальнокультурний світогляд тощо. Водночас велике місто не тільки надає своїм жителя різнопланові можливості, але й примушує їх постійно робити вибір, що пов’язано з чималими психологічними зусиллями, створює атмосферу напруженості, нестабільності, нескінченного пошуку та поспіху; тут переважають анонімні, короткочасні і поверхневі контакти у міжособистісному спілкуванні, є послабленими моральні принципи і соціальний контроль за поведінкою; сам соціального статусу городянина нестійкий. Результати анкетування студентів І-V курсів гуманітарних спеціальностей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова говорять про неоднозначність оцінки ними життєвого простору великого міста: з одного боку, труднощі їх адаптації зумовлені самим соціокультурними простором Києва, його шаленим ритмом життя, великою кількість населення (30,1% першокурсників, 25,9% «старожилів»). З іншого боку, ми можемо констатувати, що часто студенти замикаються у вузькому просторі квартири чи кімнати (60,2% першокурсників, 47% старшокурсників), погано знають взагалі оточуюче їх соціокультурне середовище та його потенціал, малоактивні в плані його пізнання та перетворення (12% опитаних розширюють межі свого життєвого середовища найближчою до гуртожитку територією; 28% - розглядають як безпосередній життєвий простір свій мікрорайон; 4% - «будучи тілом тут, душею лишаються там» (вдома). При цьому 50% опитаних вважають, що тут повністю зможуть реалізувати освітні, культурні та дозвіллєві потреби, «головне, щоб він [життєвий простір] мені не заважав»; 16% опитаних і висловили своє незадоволення. Для одних велике місто стало полем для розширення кола знайомств та задоволення спільних інтересів (40%), для інших - воно виявилось ворожим і чужим (28%). Саме тому перспективним бачимо вивчення потенціалу великого міста та розробку на основі цього проектів залучення студентів до активної участі у житті великого міста як творців, а не лише як пасивних споживачів.